Возможно. Пост вышел в украинский топ-25 и глобальный топ-20. Там столько всего набежало... Ира фшоке. Там уже под 700 комментов. Этот ВанВинкль там еще дальше много отжигает лингвистикой.
Я насмотрелся на русских, пытающихся писать украинским... Это пиздец. Для меня украинский - L1. Я живу в Беларуси. Я делаю много ошибок, но меня в них тыкают носом (договоренность такая). То, что пишут они - это пиздец...
Це не переклад, це російська «з українським акцентом» + пару разів, можливо, зазирнув до словника. Кацапи чомусь вважають, що якщо з них вилазить смішна абракадабра, то це має деморалізувати опонентів.
Нашла, где это, но влазить в такое не могу: у меня уже давно в жж-срачах браузер вешается. Раньше плевалась, а ща думаю - оно и к лучшему :)
Зато Иру зафрендила, здесь. Интересный у нее журнал, как-раз кстати будет, самая пора к зиме готовиться, свои помидоры, все такоэ :))) Пасиб, ты так вовремя :) А в жж я ничего уже не могу почти %(
Дык! От потому я на жж и не подписываюсь как его чекисты заграбастали. С ними договора подписывать - это все-равно что на работу в рашку ездить, не обворуют, так посодют. Вон Бабченка список выложил интересный: забанненные проукраинские блоггеры+число их подписчиков. Итого полмиллиона. Две газеты считай чекисты закрыли, в Украине. Цензура, мать их.
А Ира в тему попала, на больной мозоль наступила. Все эти тетеньки голубоглазые невинные, курсы вязания и кулинарии об том только и мечтают, чтоб добраться до богатой и сытой украинской земли, от того они так и взвились на ровном месте, что спят и видят себя "владычицей морскою"(С), каждая в отдельности и все разом.
Ох, найди этот фильм французский, документальный, что позавчера вечером был на Белсате, UNE FILM DE DIEGO BUNUEL (фильм Диего Бунюэля), стоит раз только эти рожи перекошенные харьковских сепаров увидеть - и ты увидишь их всех... http://belsat.eu/?page_id=380012&program=93292751&date=20180825
Бочка з порахам – Украіна, д/ф
рэж. Д’еґо Бюнюэль (Diego Buuel), 2014 г. , Францыя Адразу пасля Рэвалюцыі годнасці ва Украіне трое французскіх журналістаў выправіліся ў гэтую краіну, каб высветліць, што там адбываецца. Яны наведалі Кіеў, Львоў, Харкаў, Крым, вялі гутаркі з актывістамі Майдану, паспрабавалі разабрацца ў правых рухах Украіны, пабачылі паводзіны людзей пад уздзеяннем расейскай прапаганды. Таксама французы сталіся сведкамі акупацыі Крыму. Каб уявіць, што чакае гэты паўвостраў у будучыні, журналісты пабывалі ў Паўднёвай Асеціі ды Абхазіі - грузінскіх тэрыторыях, якія таксама трапілі пад "апеку" Масквы.
... Мне вот интересно, если б я смогла свой сегодняшний пост с Дрима да в жж запулить, шо с того было бы? :)
Я ради любопытства нашел. Там не срачик, там ретро-вечеринка à la 2014. Вата соревнуется сама с собой в остроумии и выпускает пар. Не стоит им мешать, может они хоть так украинский выучат. Френдессе всяческое сочувствие, конечно.
А я щас Панаса Мирного срочно читаю, так там про кацапов ( а ниже он их устами Мирона Гудзя еще и ведмедівцями называет ) круче в разы, в первой же части, где Максима-Мохаммеда забривают в солдаты и гонят этапом в Туркестан, через Россию: Пройшли ще верстов з десять або й більше; вийшли на узлісся... З-під тесової стріхи якоїсь чорної будівлі показався димок... Очі напрямились на його. — Що то? кузні? — пита Максим. — Село, — одказав йому старший москаль, що вів їх. — То це кузні у царині? — Не, то — избы. — Що то за ізби? — Хаты, по-твоєму, хахол! Максим зареготався. Увійшли в село, або краще — в одну довжелезну вулицю, котра й була ціле село. Аж дивно! Одним одна вулиця, парканами одгороджена з одного й з другого боку; а на вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори, закурені димом... Де-де забовваніли й люди — в личаках, у довгополих балахонах, з бородами... От розвели їх по кватирях. Максим аж спльовував... Таркани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах, та було їх і в страві, і в квасі. У хаті — не виметено, смітник по коліна, несло од його чимсь смердючим; під сволоком лави, де на його стороні зайві горшки ховають, тут були замість ліжка... Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... Дим з печі валив прямо на хату, — бо хата без димаря, — давив у горлі, різав очі... Максим не поліз на "палаті"; страшно йому було прилягти і в тій багнюці, що на долівці. Він за цілу ніч не прилягав: з хати ходив надвір, знадвору — в хату; смоктав люльку (бо хазяїн прохав, щоб не курив у хаті)... Ранком знову погнали їх далі.
І оця погань набивається нам у старші браття! (С) :)
no subject
Date: 2018-08-25 04:51 pm (UTC)no subject
Date: 2018-08-25 05:04 pm (UTC)no subject
Date: 2018-08-25 05:27 pm (UTC)no subject
Date: 2018-08-25 05:58 pm (UTC)Это пиздец. Для меня украинский - L1. Я живу в Беларуси. Я делаю много ошибок, но меня в них тыкают носом (договоренность такая). То, что пишут они - это пиздец...
no subject
Date: 2018-08-25 06:48 pm (UTC)))))
no subject
Date: 2018-08-25 07:29 pm (UTC)no subject
Date: 2018-08-25 08:08 pm (UTC)Кацапи чомусь вважають, що якщо з них вилазить смішна абракадабра, то це має деморалізувати опонентів.
no subject
Date: 2018-08-25 08:17 pm (UTC)Зато Иру зафрендила, здесь.
Интересный у нее журнал, как-раз кстати будет, самая пора к зиме готовиться, свои помидоры, все такоэ :)))
Пасиб, ты так вовремя :)
А в жж я ничего уже не могу почти %(
no subject
Date: 2018-08-26 09:21 am (UTC)no subject
Date: 2018-08-26 10:02 am (UTC)От потому я на жж и не подписываюсь как его чекисты заграбастали. С ними договора подписывать - это все-равно что на работу в рашку ездить, не обворуют, так посодют.
Вон Бабченка список выложил интересный: забанненные проукраинские блоггеры+число их подписчиков. Итого полмиллиона. Две газеты считай чекисты закрыли, в Украине. Цензура, мать их.
А Ира в тему попала, на больной мозоль наступила. Все эти тетеньки голубоглазые невинные, курсы вязания и кулинарии об том только и мечтают, чтоб добраться до богатой и сытой украинской земли, от того они так и взвились на ровном месте, что спят и видят себя "владычицей морскою"(С), каждая в отдельности и все разом.
Ох, найди этот фильм французский, документальный, что позавчера вечером был на Белсате, UNE FILM DE DIEGO BUNUEL (фильм Диего Бунюэля), стоит раз только эти рожи перекошенные харьковских сепаров увидеть - и ты увидишь их всех...
http://belsat.eu/?page_id=380012&program=93292751&date=20180825
Бочка з порахам – Украіна, д/ф
рэж. Д’еґо Бюнюэль (Diego Buuel), 2014 г. , Францыя Адразу пасля Рэвалюцыі годнасці ва Украіне трое французскіх журналістаў выправіліся ў гэтую краіну, каб высветліць, што там адбываецца. Яны наведалі Кіеў, Львоў, Харкаў, Крым, вялі гутаркі з актывістамі Майдану, паспрабавалі разабрацца ў правых рухах Украіны, пабачылі паводзіны людзей пад уздзеяннем расейскай прапаганды. Таксама французы сталіся сведкамі акупацыі Крыму. Каб уявіць, што чакае гэты паўвостраў у будучыні, журналісты пабывалі ў Паўднёвай Асеціі ды Абхазіі - грузінскіх тэрыторыях, якія таксама трапілі пад "апеку" Масквы.
... Мне вот интересно, если б я смогла свой сегодняшний пост с Дрима да в жж запулить, шо с того было бы? :)
no subject
Date: 2018-08-26 12:21 am (UTC)Френдессе всяческое сочувствие, конечно.
no subject
Date: 2018-08-26 09:17 am (UTC)no subject
Date: 2018-08-26 06:52 am (UTC)no subject
Date: 2018-08-26 10:16 am (UTC)Пройшли ще верстов з десять або й більше; вийшли на узлісся... З-під тесової стріхи
якоїсь чорної будівлі показався димок... Очі напрямились на його.
— Що то? кузні? — пита Максим.
— Село, — одказав йому старший москаль, що вів їх.
— То це кузні у царині?
— Не, то — избы.
— Що то за ізби?
— Хаты, по-твоєму, хахол!
Максим зареготався.
Увійшли в село, або краще — в одну довжелезну вулицю, котра й була ціле село. Аж
дивно! Одним одна вулиця, парканами одгороджена з одного й з другого боку; а на
вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори, закурені димом... Де-де
забовваніли й люди — в личаках, у довгополих балахонах, з бородами...
От розвели їх по кватирях. Максим аж спльовував... Таркани, прусаки, стоноги
снували скрізь по стінах, та було їх і в страві, і в квасі. У хаті — не виметено, смітник по
коліна, несло од його чимсь смердючим; під сволоком лави, де на його стороні зайві
горшки ховають, тут були замість ліжка... Світили в хаті не смальцем або олією, а
якимись тонкими лучинами... Дим з печі валив прямо на хату, — бо хата без димаря, —
давив у горлі, різав очі... Максим не поліз на "палаті"; страшно йому було прилягти і в
тій багнюці, що на долівці. Він за цілу ніч не прилягав: з хати ходив надвір, знадвору —
в хату; смоктав люльку (бо хазяїн прохав, щоб не курив у хаті)...
Ранком знову погнали їх далі.
І оця погань набивається нам у старші браття! (С) :)
no subject
Date: 2018-08-26 08:03 pm (UTC)