А я щас Панаса Мирного срочно читаю, так там про кацапов ( а ниже он их устами Мирона Гудзя еще и ведмедівцями называет ) круче в разы, в первой же части, где Максима-Мохаммеда забривают в солдаты и гонят этапом в Туркестан, через Россию: Пройшли ще верстов з десять або й більше; вийшли на узлісся... З-під тесової стріхи якоїсь чорної будівлі показався димок... Очі напрямились на його. — Що то? кузні? — пита Максим. — Село, — одказав йому старший москаль, що вів їх. — То це кузні у царині? — Не, то — избы. — Що то за ізби? — Хаты, по-твоєму, хахол! Максим зареготався. Увійшли в село, або краще — в одну довжелезну вулицю, котра й була ціле село. Аж дивно! Одним одна вулиця, парканами одгороджена з одного й з другого боку; а на вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори, закурені димом... Де-де забовваніли й люди — в личаках, у довгополих балахонах, з бородами... От розвели їх по кватирях. Максим аж спльовував... Таркани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах, та було їх і в страві, і в квасі. У хаті — не виметено, смітник по коліна, несло од його чимсь смердючим; під сволоком лави, де на його стороні зайві горшки ховають, тут були замість ліжка... Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... Дим з печі валив прямо на хату, — бо хата без димаря, — давив у горлі, різав очі... Максим не поліз на "палаті"; страшно йому було прилягти і в тій багнюці, що на долівці. Він за цілу ніч не прилягав: з хати ходив надвір, знадвору — в хату; смоктав люльку (бо хазяїн прохав, щоб не курив у хаті)... Ранком знову погнали їх далі.
І оця погань набивається нам у старші браття! (С) :)
no subject
Date: 2018-08-26 10:16 am (UTC)Пройшли ще верстов з десять або й більше; вийшли на узлісся... З-під тесової стріхи
якоїсь чорної будівлі показався димок... Очі напрямились на його.
— Що то? кузні? — пита Максим.
— Село, — одказав йому старший москаль, що вів їх.
— То це кузні у царині?
— Не, то — избы.
— Що то за ізби?
— Хаты, по-твоєму, хахол!
Максим зареготався.
Увійшли в село, або краще — в одну довжелезну вулицю, котра й була ціле село. Аж
дивно! Одним одна вулиця, парканами одгороджена з одного й з другого боку; а на
вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори, закурені димом... Де-де
забовваніли й люди — в личаках, у довгополих балахонах, з бородами...
От розвели їх по кватирях. Максим аж спльовував... Таркани, прусаки, стоноги
снували скрізь по стінах, та було їх і в страві, і в квасі. У хаті — не виметено, смітник по
коліна, несло од його чимсь смердючим; під сволоком лави, де на його стороні зайві
горшки ховають, тут були замість ліжка... Світили в хаті не смальцем або олією, а
якимись тонкими лучинами... Дим з печі валив прямо на хату, — бо хата без димаря, —
давив у горлі, різав очі... Максим не поліз на "палаті"; страшно йому було прилягти і в
тій багнюці, що на долівці. Він за цілу ніч не прилягав: з хати ходив надвір, знадвору —
в хату; смоктав люльку (бо хазяїн прохав, щоб не курив у хаті)...
Ранком знову погнали їх далі.
І оця погань набивається нам у старші браття! (С) :)
no subject
Date: 2018-08-26 08:03 pm (UTC)