Понравилось безумно.

Originally posted by morreth at post

Ми тепер серед братів окремо.
Вщент лежать криївки та гармати.
Нікуди ми звідси не підемо,
Доки не згадають нас комбати.

Слава тобі, Боже, не каліки.
Тільки попіл в'Ївся у долоні.
Вартою стояти нам довіку
-Ми у Волі власної в полоні.

Заспівали браття з вітром, чуєшь?
Місяць випав із хмаринних ясел.
Вип'ємо з окропом дику суміш
Зі смаком кропиви й крові з ясен.

Нам криївки - Лаврові печери.
Всі ікони в пороху та сажі.
Тут до нас приходять волонтери
З крилами та в білім камуфляжі.

Кожен раз благають покаяння
За гріхи від нашої роботи:
Ми ж віддали все протистоянню.
Ми не бились за...Все більше - проти...

Доки не знайдуть, не поховають,
Не запишуть подвиги численні,
Доки сльози матерів не впадуть
- Ми с тобою, брате, безіменні.

Ось тому, козаче, ми - окремо.
Мов хрести нанизані на цвяхи.
Нікуди ми звідси не підемо
Бажаним святим Чумацьким шляхом.

Позывной "Граф"

12.09.2015 року.